Документарні акредитиви

Документарний акредитив – це письмове безвідкличне зобов’язання банку, який діє згідно з інструкціями Заявника, заплатити Бенефіціару (Вигодонабувачу) певну суму при наданні у встановлений термін документів, які відповідають усім умовам акредитива. Безвідкличне зобов’язання означає, що після відкриття акредитива внести до нього якісь зміни без згоди продавця та/або підтверджуючого банку, за наявності такого, неможливо.

Підтверджений акредитив – акредитив, в якому до зобов’язань банку-емітента додаються зобов’язання підтверджуючого банку. Підтверджуючий банк використовується, як правило, якщо продавець не довіряє зобов’язанням банку-эмитента. Якщо акредитив підтверджений іншим банком, то продавець упевнений у тому, що в разі відмови банку-емітента заплатити проти документів, які відповідають умовам акредитива, такий платіж виконає підтверджуючий банк.

Резервний акредитив – за формою це акредитив, а по суті гарантія, тому що платіж за акредитивом виконується проти надання документів (по суті вимоги) за акредитивом, які підтверджують, что аплікант не виконав свої зобов’язання.

Резервний акредитив використовується як гарантія для країн, в яких використання гарантій заборонено.

Умови акредитива можуть відрізнятися залежно від умов контрактів.

Акредитив випускається банком за допомогою системи SWIFT або поштою НБУ для акредитивів по Україні. Форма акредитивів по Україні відрізняється від форми акредитивів для контрактів ЗЕД.

Основні відмінності акредитивів від гарантій.