Індосамент

Вексель від одного держателя (індосата) до іншого (індосанта) передається за допомогою проставлення на векселі спеціального передаткового надпису індосамента, який проставляється на зворотному боці векселя.

Проставляючи індосамент, особа, яка передає вексель, бере на себе всю відповідальність за майбутній платіж за векселем, так в разі неплатежу з боку платника він несе солідарну відповідальність перед законним векселедержателем. Якщо передаткових надписів декілька, кожний із індосантів несе солідарну відповідальність за платіж.

Індосамент повинен бути безумовним, тобто не повинен містити якихось умов або обмовлень (ст. 12 Уніфікованого вексельного закону про переказні та прості векселі). Не можна за індосаментом передати частину прав на вексель, тому що частковий індосамент  не дійсний. Перекреслений індосамент вважається ненаписаним.

Передатковий надпис (індосамент) здійснюють на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші паперу — алонжі.

Алонж — додатковий аркуш паперу, на якому робляться передаткові надписи; якщо на зворотному боці векселя вони не поміщаються; перший передатковий надпис на алонжі робиться впоперек з’єднання векселя та додаткового аркуша так, щоб печатка починалася на векселі та закінчувалася на алонжі. При недостатності одного алонжа беруть додаткові аркуші, кількість яких не обмежується та які можуть нумеруватися. Кількість алонжів можна вказувати на самому векселі.

Індосамент буває таких видів:

• Повний — індосамент, який називає особу, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж («платіть Підприємству А або його наказу»).
• Бланковий — індосамент, у тексті якого немає вказівки на особу, в чию власність перейшов вексель, або він складається з одного підпису індосанта. («Платіть наказу»).
• Іменний — індосамент, у тексті якого векселедержатель проставив слова «не наказу». Передати такий вексель за індосаментом не можна, можливо тільки шляхом поступки прав вимоги (цесії).

Особливу увагу треба приділити безперервності індосаментного ряду, який  є послідовним рядом індосаментів, за яким кожний індосат отримує вексель на власне ім’я, бланковому індосаменту або індосаменту на пред’явника.

Визначаючи безперервність індосаментів, не враховують закреслених індосаментів, які вважаються ненаписаними. Векселезобов’язана особа перевіряє лише зовнішнє дотримання безперервності ряду.

При настанні терміну платежу, вказаного на векселі, держатель векселя повинен пред’явити його боржнику до оплати.

У разі відмови боржника в оплаті векселя таку відмову необхідно належним чином підтвердити. Щоб отримати право регресної вимоги до векселезобов’язаних осіб, векселедержатель повинен здійснити протест векселя в неплатежі.

Ця процедура здійснюється державними нотаріальними конторами або приватними нотаріусами. Відповідно до чинного українського законодавства, векселі для здійснення протесту про неоплату нотаріуси приймають «після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ти годин наступного після цього терміну дня» — мається на увазі дата платежу за векселем. (Розділ 33 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України).

Оскаржений вексель служить підставою для виконавчого надпису нотаріуса, отримавши який, векселедержатель може звертатися до виконавчої служби для примусового стягування боргу за векселем.

За додатковою інформацією прохання звертатися до Управління цінних паперів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПУМБ»:

Телефон: (044) 231-70-48, 231-73-52.

Факс: (044) 231-70-56.