Гарантійна затримка

Коммерсант - Фінанси / / від 25.11.2010

Інструменти торгівельного фінансування вельми популярні серед українських бізнес-структур. Але вимоги банків до підприємств, що посилилися внаслідок кризи, відсутність внутрішнього експортно-кредитного агентства та нерозвинені механізми передекспортного фінансування не дозволяють ефективно стимулювати зовнішньоторгівельну діяльність.

Наталія Богута, Руслан Чорний

Використання великим корпоративним бізнесом інструментів торгового фінансування перевищило докризові показники. За зовнішньоторгівельними контрактами українські компанії працюють з 212 країнами світу, а за підсумками січня-вересня негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами перевищило $ 5,4 млрд, що на 33,3% більше, ніж за аналогічний період 2009 року ($ 4 млрд). За дев'ять місяців цього року експорт товарів з України виріс на 32,1%, до $ 36,2 млрд, а імпорт - на 32,2%, до $ 41,7 млрд. "Популяризації інструментів торгового фінансування сприяє розширення географії експорту й імпорту українських компаній . Сьогодні на внутрішньому ринку найбільш затребувані банківські гарантії, а на зовнішньому - документарні акредитиви", - зазначив директор з корпоративного бізнесу Альфа-банку Євген Березовський.

Гарантована оплата

Популярність документарних операцій, таких як акредитиви та гарантії, серед підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, пояснюється забезпеченням більшої безпеки при міжнародних розрахунках - зниженням ризиків неплатежів, пояснює начальник управління міжнародних операцій і валютного контролю БМ Банку Олена Кодацька. За її словами, попит на ці послуги зростає щороку. "В останні три роки ми спостерігаємо стабільне зростання обсягів експортних акредитивів. Тільки за десять місяців поточного року обсяг експортних акредитивів вже більш ніж у два рази перевищив оборот докризового 2008 року", - додала керівник групи напрямів документарного бізнесу ВіЕйБі Банку Ірина Дригало.

Найчастіше компанії звертаються в банк за гарантіями зважаючи на простоту і дешевизну цього інструменту. До того ж, зазвичай гарантія є умовою укладання зовнішньоекономічного контракту. Адже видавши гарантію, банк зобов'язується виплатити певну суму, якщо його клієнт не виконає свої договірні зобов'язання. Для надання гарантії банки вимагають від клієнта заставу у вигляді грошових коштів на поточному рахунку або депозиті, або інше забезпечення: нерухомість, транспорт або обладнання. Мінімальна комісія банку за надання гарантії становить 0,1-0,5% від її суми. У випадку нездатності клієнта розмістити адекватний депозит або кошти на поточному рахунку, а також надати заставну нерухомість, банк може видати гарантію під 3-6% річних, а часом і вище. На величину комісії при наданні гарантії впливають такі фактори, як сума, термін дії та вид гарантії, а також запропоноване клієнтом забезпечення.

Банкіри відзначають, що сьогодні банки, як і в минулому році, перед прийняттям рішення про надання гарантії більш ретельно вивчають та аналізують інформацію про фінансове становище клієнта, його господарську діяльність та кредитну історію. "Більш жорсткою залишається позиція більшості банків щодо прийнятного для них забезпечення під гарантію. Крім того, часто кредитні установи бувають зацікавлені в наданні клієнту цілого комплекту банківських продуктів і послуг (наприклад, розрахунково-касове обслуговування, зарплатні проекти, депозитні програми, інтернет-банкінг та ін), а не у виставленні однієї тільки гарантії ", - підкреслив начальник управління документарних операцій банку "Фінанси та Кредит" Олександр Лимар.

Найменш популярним інструментом торгового фінансування сьогодні є інкасо, оскільки при його використанні ступінь зниження ризиків продавця і покупця при проведенні своєї діяльності менше, ніж при гарантіях або акредитивах. Проте багато підприємств продовжують застосовувати цей вид документарних операцій через специфіку роботи з певними країнами, наприклад Індією.

Довгострокова позика

Все ж таки найважливішим інструментом торгового фінансування для компаній, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, залишаються акредитиви, говорять банкіри. Акредитиви можуть бути корисні як імпортерам, так і експортерам. Суть торгового фінансування імпорту (постімпортне фінансування) полягає в забезпеченні банком оплати зобов'язань українського імпортера за контрактом за рахунок коштів іноземної фінансової установи, тобто у фактичному отриманні відстрочення платежу, якщо вона не була надана закордонним експортером. "При здійсненні операції експортеру гарантується одержання виручки одразу після відвантаження товару або після закінчення періоду комерційного кредиту, а український імпортер отримує можливість здійснити оплату отриманого товару вже після його реалізації на внутрішньому ринку", - відзначає Олександр Лимар.

Обсяги постімпортного фінансування в кризу суттєво скоротилися, оскільки найважливішою умовою для можливості проведення операцій з торгового фінансування є наявність кредитних ліній іноземних банків для українських банків. У період кризи більшість зарубіжних банків закрили кредитні лінії та анулювали ліміти проведення документарних операцій для банків України. Саме це призвело до обмеження в порівнянні з докризовим періодом можливостей українських банків з надання послуг торгівельного фінансування. Зараз кредитні установи починають відновлювати такі операції. "У зв'язку з тим, що в даній схемі банком залучаються дешеві фінансові ресурси від іноземної установи, вартість такого продукту буде нижче прямого кредитування в Україні для корпоративного клієнта", - говорить директор департаменту міжнародного бізнесу Укргазбанку Євген Драганов. Акредитив дозволяє імпортеру залучити кошти на тривалий термін (до 5-7 років), а вартість такого фінансування менше ставок при традиційному кредитуванні, оскільки вартість ресурсів у західних банках істотно нижче. Як правило, ціна продукту прив'язана до плаваючих ставок шестимісячного LIBOR і EURIBOR.
Складніше скористатися акредитивом експортерам. У цьому випадку банк надає так званий передекспортний аванс, який передбачає виділення підприємствам-експортерам фінансування на етапі виробництва і відвантаження ними експортної продукції. По суті, це кредит, а кошти надаються під експортний контракт, укладений між українським експортером і його іноземним контрагентом. Банки в меншій мірі зацікавлені в акредитивах для експортерів, тому що побоюються високих ризиків. Адже повернення кредиту залежить від успішності проведення операції з використанням експортного акредитива в цілому. Тому банк змушений брати участь у всіх процесах експортера, контролюючи виробництво продукції, відвантаження та надання всіх необхідних документів за акредитивом.

Роль агентів

Розвиваючи постімпортне фінансування як менш ризиковане, банки стимулюють імпорт. При цьому мало хто з вітчизняних кредитних установ може запропонувати експортерам передекспортне фінансування, визнають фінансисти. За кордоном для стимулювання експорту існують експортно-кредитні агентства (ЕКА), що надають на державному рівні страхове покриття для фінансування свого експорту. "ЕКА страхують ризики неплатежів імпортерів. Надаючи товарні кредити, вони тим самим дають експортерам можливість розширювати ринки збуту", - говорить Євген Березовський.

Нестача оборотного капіталу, як у експортерів, так і в імпортерів, все частіше стимулює ЕКА структурувати угоди з торгівельного фінансування за участю банків. При цьому банки під страховку ЕКА можуть здійснювати як торгове, так і проектне фінансування. "При фінансуванні ми хотіли б отримувати державні гарантії від країни, в яку направляємо кредит, але зрозуміли, що в Україні це дуже складно, - заявила старший консультант фінського ЕКА Finnvera Аня Паккала. - Тому ми хочемо, щоб при фінансуванні українські банки поділяли з нами ризики хоч би 50/50".

Банкіри говорять, що роль ЕКА незрівнянно зросла під час кризи, коли практично жодна угода торгового фінансування не обходилася без їх участі. Зарубіжні фінансуючі банки більш охоче погоджуються на участь в угодах з українськими контрагентами за участю агентств. "Україні вже було надано 3% нашого портфеля на суму 490 млн євро, і у нас є п'ять потенційних трансакцій на загальну суму 100 млн євро, - розповів керівник нафтогазового, енергетичного та інших секторів у країнах СНД італійського агентства SACE Дмитро Прозоров. - Ми готові фінансувати угоди від 200 тис. євро до 100 млн євро, покриваючи до 100% економічного і політичного ризику. У разі вичерпання ліміту на країну наш комітет готовий його підвищити".

Допомогти експортерам України могло б створення вітчизняного експортно-кредитного агентства, про яке вже багато років говорять на всіх рівнях влади. Головним завданням національного ЕКА має стати розвиток українського експорту та просування українських товарів на ринки інших країн. "Необхідність створення українського ЕКА постійно обговорюється в експертних колах. Але прогнозувати будь-які терміни поки складно. В Україні, на жаль, ще не врегульований належним чином механізм просування експорту на рівні держави", - відзначає Ірина Дригало.
Крім створення ЕКА, розвитку ринку торгового фінансування може сприяти і розвиток конкуренції між фінустановами. Сьогодні обмежена кількість банків фінансують експортерів та імпортерів. Адже однією з умов роботи на ринку є хороша репутація кредитної установи серед іноземних банків і ЕКА. Спочатку лідером ринку торгового фінансування був Укрексімбанк, оскільки держустанові простіше отримати підтримку іноземних партнерів. Крім держбанку, сьогодні велика частка ринку торгового фінансування припадає на "дочки" іноземних банків - "КІБ Креді Агріколь", Сітібанк і "ІНГ Банк Україна", УкрСиббанк, ОТП Банк, "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк. Крім того, в лідерах і найбільший в Україні ПриватБанк. Останнім часом документарні операції активно розвивають і інші гравці банківського ринку, зокрема російські ВТБ Банк, БМ Банк, "Дочірній банк Ощадбанку Росії", Альфа-банк, а також місцеві установи ПУМБ і Південкомбанк. На зовнішньому ринку основними гравцями торгового фінансування виступають Deutsche Bank, Commerzbank, UBS Investment Bank, HSBC Bank, US Ex-Im Bank, а також експортно-кредитні агентства EULER HERMES в Німеччині, SACE в Італії, ONDD в Бельгії.

Статистику обсягу операцій торгівельного фінансування в Україну ніхто не веде. Однак, з огляду на показники лідерів ринку, можна припустити, що в 2009 році лише банки-лідери профінансували контракти на суму не менше $ 2,5 млрд. При цьому часто успіх доведення переговорів з ЕКА до логічного перерахування коштів залежав від грамотного консультування. "Коли підприємства залучають юристів не тільки для складання контракту за міжнародними стандартами, а й для участі в усіх складових процесу, тоді зазвичай переговори не зриваються", - відзначив керуючий партнер міжнародної юридичної фірми Integrites В'ячеслав Корчев. За підсумками 2010 року на цьому ринку очікується зростання на рівні 35-40%. Що стосується перспектив, то в 2011 році прогнозується подальший сталий розвиток попиту на торгівельне фінансування, обсяги якого виростуть ще на 50-60%.

Костянтин Камаралі, начальник управління документарних операцій ПУМБ

- Хто є основними гравцями на ринку торгового фінансування?

- У першу чергу це банки з іноземним капіталом, що мають доступ до ресурсів своїх материнських структур, вартість яких значно нижче, ніж для локальних українських фінустанов. За рахунок цього вони виграють конкурентну боротьбу на ринку України. Також комфортно почувають себе українські банки з тривалою і бездоганною репутацією на міжнародному ринку. Це дозволяє їм мати велику кількість кредитних ліній у міжнародних банках та конкурувати з іншими гравцями.
- Криза сильно змінила ринок?

- Ринок торгового фінансування в Україні, безумовно, обвалився - всі ліміти і кредитні лінії іноземних банків були закриті, і банківський сектор опинився в ізоляції. Це призвело до того, що основні гравці стали звертати більше уваги на внутрішній ринок та активно використовувати документарні інструменти всередині країни.

- Якщо говорити про передекспортний аванс, то в якому випадку реально його отримати?

- При отриманні продавцем акредитива, що передбачає відстрочення платежу за товар після його відвантаження, банк пропонує продавцю послугу дисконтування документів за фактом їх подання до кредитної установи. Іншими словами, продавець отримує грошові ресурси під стандартну для таких продуктів процентну ставку на суму представлених за акредитивом документів і клопотання на дисконтування документів без необхідності підписання в банку будь-яких кредитних договорів та проходження кредитних процедур. Після закінчення узгодженого терміну продавець виплачує відсотки за користування коштами без погашення суми кредиту. Основні умови дисконтування документів за акредитивом: він повинен бути підтверджений банком; відстрочка платежу за акредитивом не повинна перевищувати 180 днів; представлені за акредитивом документи повинні відповідати умовам акредитива.

- Чи актуальні сьогодні гарантії?

- З огляду на високу вартість кредитів у банківській системі, найбільш дешевим видом фінансування є торгівельний кредит - платіж з відстрочкою на 30-90 днів після отримання товару. Багато виробників готові надавати таку відстрочку тільки при отриманні банківської гарантії. Тому торгові компанії - одні з головних споживачів банківських гарантій. Ще один великий сегмент компаній, що використовують гарантії, - будівельний сектор. Сьогодні дуже важко отримати підряд на будівництво як в Україні, так і за кордоном, без виставлення банківської гарантії, яка підтверджує можливості компанії виконати контракт вчасно.

- Яка роль експортно-кредитних агентств у розвитку документарних операцій та зовнішньоторговельних операцій в цілому?

- Проблема отримання фінансування під великі імпортні контракти вельми істотна. В Україні кредитних ресурсів небагато, і вони дорогі, тому позичати на внутрішньому ринку не завжди вигідно. У зв'язку з цим імпортери виявляють підвищений попит на більш складні в плані реалізації, але економічно вигідні схеми фінансування. Один з таких варіантів - отримання кредиту під гарантії експортно-кредитних агентств. У більшості випадків вони спеціалізуються на поставках товарів і устаткування в країни з економікою, що розвивається. Переоцінити роль таких агентств для українських імпортерів вкрай складно.

- Ваш прогноз розвитку ринку документарних операцій в 2011 році.

- Ринок документарних операцій буде рости, і цю тенденцію ми вже можемо спостерігати в кінці цього року. Основними чинниками зростання, звичайно ж, будуть активність вітчизняних виробників та поступове відновлення лімітів українських банків у міжнародних фінансових інститутах.

http://www.kommersant.ua/application.html?appname=Финансы&DocsID=1545639&issueid=7000658