Товар - сьогодні, гроші - завтра

Джерело: Деловая столица № 51-52
Дата: 20.12.2010
Автор: Олена Лисенко

У 2010 р. вітчизняні фінустанови у два рази збільшили обсяги операцій з торговельного фінансування та банківських гарантій.

Виплачуючи банкам за документарними операціями менше відсотків, ніж за кредитами, наші імпортери отримують ще й залізні гарантії доставки товарів до України.
Документарні операції в цьому році стали рятувальним кругом для компаній, які з різних причин не мали можливості оперативно та в необхідних обсягах кредитуватися. Таких було чимало, а тому банки за 10 місяців 2010 р. подвоїли обсяги «документарки» і обіцяють побити цей рекорд в 2011 р. Головними споживачами цих операцій залишаться суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Відстрочення платежів увійшли в моду

З усього переліку документарних операцій цього року найбільшим попитом користувалися дві: банківські гарантії та експортно-імпортне фінансування. Кожна з них слугувала свого роду замінником класичного кредитування. «У міру посилення банками вимог при оформленні звичайних позик збільшувався попит на гарантії. Адже вони дозволяють компаніям-покупцям, не стоячи в чергах за кредитами, отримувати від постачальників товари з відстрочкою платежу і без передоплати. Простіше кажучи, компанії отримували потрібну їм продукцію, не відволікаючи обігові кошти», - розповів «ДС» начальник відділу документарних операцій АТ «Ерсте Банк» Інна Лавренчук.
Надавати українським підприємствам такі можливості в 2010 р. вдавалося лише банкам, що не втратили довіру партнерів. Наприклад, у випадку з забезпеченою або незабезпеченою банківською гарантією механізм виглядав наступним чином: вітчизняна компанія закуповувала товар, наприклад у Німеччині, і її банк в Україні гарантував німецькому партнеру, що обслуговуються в німецькому банку, що оплата відбудеться, як тільки продукція надійде на український склад. Без такої гарантії іноземці відмовлялися працювати. Адже з кризи неплатежів 2009 західні виробники зробили один висновок: відвантаження товару повинно відбуватися або під стовідсоткову передоплату, або під банківську гарантію. І у вітчизняних компаній, що не мають на момент купівлі імпортної продукції потрібної суми на рахунку, був небагатий вибір: просити у банку короткостроковий кредит на кілька днів, поки фура з товаром доїде до України, або ж запитувати банківську гарантію. Останній варіант був дешевший. «Незважаючи на те, що процес отримання гарантій нічим не відрізняється від процесу кредитування (позичальник проходить ту саму процедуру розгляду, виконує ті ж вимоги за заставою і т. д.), вартість такої операції значно нижче, ніж класичної позики. Це лише 4-6% річних, а не 17-20%», - конкретизував «ДС» привабливість подібної операції начальник управління документарних операцій ПУМБ Костянтин Камаралі.
Підозріла дешевизна мала лише одне пояснення: хоча банки і ризикували коштами, проте фактичного кредитування з виділенням коштів не відбувалося. Якщо мова йшла про великий український банк, що не перший рік працює з іноземними партнерами, то надавалася незабезпечена гарантія. По суті, це «чесне джентльменське слово» за свого клієнта: порука в тому, що він розрахується з своїм контрагентом за товар. Коли ж вітчизняний та іноземний банки не довіряли один одному або просто хотіли перестрахуватися, то надавалася забезпечена гарантія: фінустанова з України розміщувала кошти на іноземному коррахунку. Всі ці маніпуляції могли перерости в реальне кредитування з фактичним виділенням грошей лише в одному випадку: якщо наша компанія затримувала платіж за поставлену з-за кордону продукцію. У цьому випадку за неї розраховувався перед своїм клієнтом (поставщиком продукції в Україну) його банк, після чого всю суму платежу і відсотки (оскільки виникав короткостроковий кредит) німецькому партнерові гасив український банк, що обслуговує компанію - покупця німецького товару.

Довжина має значення

У випадку з банківською гарантією імпортер зазвичай розраховується за покупку через два-три дні (як тільки товар надходить на його склад в Україні). Зовсім по-іншому виглядає експортно-імпортне фінансування, не менш популярне у наших підприємств у 2010 р. «У цьому випадку фінансування можна отримати відразу на півтора-три роки (під 8-10% річних), а в деяких випадках і на більш тривалі терміни. Наприклад, наш банк відновлює фінансування на строк від трьох до семи років», - розповіла «ДС» заступник голови правління АТ «Ощадбанк Росії» Марина Бикова. Основними споживачами даного продукту є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, зацікавлені в придбаннях за кордоном виробничих ліній, сировини, товарів народного споживання, сільгосптехніки і т. п. Для українського підприємства послуга, по суті, виглядає як кредитування, але без грошей. А тому і має на увазі менше маніпуляцій. Компанії не потрібно отримувати кредит, а потім здійснювати платіж, скажімо, за нові верстати, що купуються за кордоном. Вона просто звертається в український банк, а той просить свого іноземного партнера купити дані верстати в борг (за них розплачується наш банк у рахунок ліміту за документарними операціями, відкритий йому іноземним партнером). Як тільки верстати надходять на наше підприємство, воно не виплачує всю їхню вартість цілком, а гасить свій борг перед банком частинами: щомісяця гасить відсотки і тіло позики.

Банки розкинуть сітки

Застій в класичному кредитуванні та підвищена підозрілість іноземців, що працюють з українськими компаніями, - дві головні причини стрімкого зростання попиту на документарні операції в цьому році. «Спочатку в 2009 р. обсяги документарних операцій впали на 50% (в порівнянні з 2008 р.), а потім за січень-жовтень 2010 р. зросли на 199% (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року)», - говорить Марина Бикова . «За різними оцінками, обсяг документарних операцій в Україні на кінець цього року становив близько 8-10% загального кредитного портфеля юридичних осіб», - доповнила її начальник управління документарних операцій і торгового фінансування ВТБ Банку Маргарита Кузнєцова. За даними Нацбанку, загальний розмір кредитного портфеля юросіб вітчизняної банківської системи на 1 грудня становив 135,9 млрд. грн.

У наступному році фінансисти обіцяють поставити новий рекорд в нарощуванні обсягів документарних операцій. За найскромнішими прогнозами, вони виростуть ще у 2-2,5 рази. Амбітні прогнози дають з погляду на розширення кількості іноземних банків-партнерів. У даній галузі це головне: чим більша кількість зарубіжних колег, з якими домовиться українська фінустанова, тим у більших обсягах вона зможе надавати свої гарантії і експортно-імпортне фінансування. «У 2011 р. можливе відновлення кредитних ліній під документарні операції в європейських першокласних банках-кореспондентах. Також більш тісні контакти будуть налагоджуватися з фінустановами Південно-Східної Азії, Близького Сходу і Африки», - сказала «ДС» керівник групи напрямів документарного бізнесу VAB Банку Ірина Дригало. Зменшення обсягів «документарки» у 2009 р. фінансисти пояснювали в першу чергу хвилею підозрілості, яка прокотилася практично по всіх банківських системах світу. «Тоді криза обвалила наш ринок, всі ліміти і кредитні лінії іноземних банків були закриті і банківський сектор України опинився в ізоляції», - пояснив Костянтин Камаралі.

Фінансисти обіцяють, що від розширення мережі їх коррахунків клієнти обов'язково виграють. «У міру посилення конкуренції на ринку документарних операцій буде відбуватися зниження вартості послуг», - запевнила «ДС» Марина Бикова. За різними оцінками, середня вартість фінансування за незабезпеченими банківськими гарантіями для підприємств знизиться в 2011 р. з 4-6 до 2-5% річних, а за програмами експортно-імпортного фінансування - з 8-10 до 6-9% річних.