Wiseman [Вайсман]?

Джерело: Інвестгазета № 46

Дата: 22.11.2010

* Wise man - англ. 1) мудрець, 2) знахар, шаман (ABBYY Lingvo)
 
На нього покладена місія першого післякризового банківського злиття. Сьогодні він фінансист найбагатшої людини України і вже четвертий голова правління ПУМБу за останні чотири роки. Чи зможе Костянтин Вайсман догодити вимогливому акціонерові?
 
Фінансові активи СКМ - Перший Український Міжнародний банк і Донгорбанк - вже третій місяць є головними ньюзмейкерами банківського ринку країни. Вся справа в злитті двох фінустанов, яке обіцяє стати не тільки першою серйозною посткризовою угодою у фінансовому секторі України, але і найбільшим в історії ринку об'єднанням серед банків з українським капіталом. Щоб здійснити задумане, акціонери довго визначалися з головним реалізатором поставленого завдання. На зміну амбітному поляку Рафалу Ющаку, який почав цей процес, у лютому 2010 року прийшов не менш амбітний російський банкір Костянтин Вайсман. Його остання посада - перший віце-президент зі стратегії та фінансів і фінансовий директор корпорації «Уралсиб». До цього пан Вайсман протягом чотирьох років очолював РосЄвроБанк.
Нового голову ПУМБу в Росії знайшли хедхантери, і після тривалих переговорів і роздумів Костянтин Вайсман погодився змінити не тільки місце роботи, а й країну. «Перш за все я проаналізував стан банку, його історію, традиції, потенціал. За банком стоїть найсильніша фінансово-промислова група в Україні, він має підтримку акціонерів, а як показала криза, це дуже важливий фактор в умовах нестабільності ринків. Крім того, порівнюючи російський ринок з українським, цілком очевидним є той факт, що Україна більш цікава з точки зору можливості розвитку приватного фінансового інституту. На російському ринку з кожним роком спостерігається все більше домінування державних банків, у таких умовах приватним банкам стає усе складніше реалізовувати свої амбіції. Якщо в Росії ця місія фактично нездійсненна, то в Україні варіант увійти до топ-5 банків мені здається цілком реальним», - запевняє банкір. У цьому випадку амбіції групи СКМ і особисті амбіції Костянтина Вайсмана цілком збігаються. «Мій особистий вплив на цей процес мені здався більш значущим в Україні: думаю, я зможу тут розкритися набагато більше», - посміхається наш герой. Він перший учасник «Банківського клубу» «Інвестгазети», який альтернативу банківській справі бачить в музиці, а улюбленим музичним твором називає другий концерт Сергія Рахманінова. Серед авторитетів - найбільш успішні банкіри світу. Як вплине все це на непросту задачу об'єднати два банки і вивести фінустанови в п'ятірку найбільших? Про це та майбутню стратегію ПУМБу - у першому інтерв'ю українським ЗМІ голови правління Першого Українського Міжнародного банку Костянтина Вайсмана.

Як довго ви плануєте працювати в Україні? Ваші попередники можуть похвалитися тривалістю роботи на посаді голови правління...

Контракт підписаний на п'ять років. При меншому періоді навряд чи є сенс говорити про досягнення серйозних результатів. Банк - досить інертна організація, і на реалізацію поставлених завдань необхідний час - мінімум два-три роки. У моїх планах - продовжувати працювати в банку і після закінчення цього терміну, але це вирішувати акціонерам.

Вивести ПУМБ в Топ-5 українських банків - це завдання акціонерів?

Так, це завдання, яке переді мною поставили акціонери. Але, навіть відходячи від цього, я розумію, що у ПУМБу є потенціал для того, щоб увійти до п'ятірки найбільших фінустанов країни. Це цілком піддається реалізації і збігається з моїми особистими амбіціями.

Протягом якого терміну ви плануєте це реалізувати?

Я прийшов у січні 2010-го, тому розглядаю поточний рік як базовий для розробки та реалізації стратегії банку і роблю відлік на п'ять років. Значить, на кінець 2014 року ми повинні виконати поставлені плани.

Топ-менеджери СКМ неодноразово заявляли про збільшення частки банківського бізнесу в бізнесі Групи...

Так, це комплексне завдання - збільшити значимість банку і в масштабах країни, і в масштабах Групи. Прибуток від банківського напрямку повинен становити не менше 10% сукупного прибутку СКМ. Повернення на капітал - не менше 20%, а частка ринку об'єднаного банку - 5% і вище.

На розвиток яких напрямків робиться основна ставка?

Ми хочемо сфокусуватися на клієнті і його потребах, і відчуваємо, що у нас є для цього потенціал. Найбільш привабливими для нас у роздробі є клієнти з доходом середнім і вище - це найбільш цікавий сегмент з точки зору цінності одного клієнта. Що стосується корпоративного бізнесу, то тут ми робимо акцент на компаніях від $ 20 млн. до $ 200 млн., які ми виділяємо в групу компаній середнього бізнесу. Компанії від $ 1 млн. до $ 20 млн. - МСБ і мікросегмент - для нас, безумовно, цікаві, однак цей напрям розвиватимемо дещо пізніше. Продовжуємо працювати і з великим бізнесом, більше того, розуміємо, що тут у гру вступають великі іноземні банки і російські фінустанови, у яких є доступ до дешевого фондування. Звичайно, ми можемо запропонувати великому бізнесу кращий сервіс і ряд послуг, наприклад, в управлінні готівкою (cash-менеджмент), трансакційних операціях, факторинг та послуги інтернет-банкінгу.

Як будете розвивати роздріб?

Ми будуємо універсальний банк національного масштабу. Це передбачає посилення роздрібного сегмента в нашій структурі до 40% кредитного портфеля. Тут наше головне завдання - побудувати ефективну, низьковитратну модель дистрибуції зі стандартизованим продуктовим рядом, запропонувати максимальну кількість альтернативних каналів обслуговування (інтернет-банкінг) і далі активно розвивати електронний банкінг. Ми чітко розуміємо, що робити ставку на побудову величезної мережі сьогодні вже немає сенсу. За допомогою віддалених каналів банк зможе охопити цей сегмент досить повно.

На якому етапі зараз перебуває процес об'єднання ПУМБу та Донгорбанку?

Об'єднання двох банків в українських реаліях - це складний юридичний процес. Було зроблено вже багато невидимої, але важливої підготовчої роботи в рамках робочих груп. Триває робота над вирівнюванням продуктового ряду, підготовкою систем, оптимізацією відділень. До речі, 10 листопада відбулися збори акціонерів банків (ПУМБу та Донгорбанку. - ред.), які схвалили рішення про об'єднання. Таким чином, нам необхідно дочекатися узгодження регулюючих і контролюючих органів, після цього ми зможемо говорити про юридичний старт процесу інтеграції.

У вас є досвід банківських злиттів?

Певний досвід у мене, природно, є. Можу говорити про об'єднання кількох структур в рамках «Уралсибу».

Що ви вже зробили на посаді голови правління?

Перш за все була створена команда, деякі процеси управління придбали новий формат. На сьогоднішній день вже сформовано команду топ-менеджерів та служби прямого підпорядкування. Також з'явилися нові функції: офіс управління стратегічними проектами та управління стратегічного маркетингу, без якого неможливе розуміння потреб і потреб наших клієнтів. Будуть зміни і на рівні топ-менеджменту, але про них я поки не можу говорити. Ми повністю перебудували свою корпоративно-роздрібну модель. Сьогодні у нас є чітке розуміння того, що ми вже на рівні концепції готові стати банком з активною орієнтацією на продажі. Змінилася парадигма роботи фінустанови - акцент перенесено з продукту на клієнта.

Багато хто чекає на появу в команді ПУМБу ваших російських колег...

Я вже давно відійшов від моделі переходу на нове місце роботи разом зі старою командою. Якщо це дійсно класні спеціалісти, значить, зараз всі ці люди добре влаштовані, у них немає великої мотивації для переходу, тому навряд чи вони будуть щось змінювати. Мені було важливо дізнатися, яка команда тут, які кадрові ресурси є на українському ринку, і я бачу, що в Україні їх цілком достатньо і потреби в експорті кадрів немає.

А в оптимізації є?

Всі члени правління як ПУМБу, так і Донгорбанку залишаються в об'єднаному банку. Йтиметься, швидше, не про оптимізацію персоналу, а про оптимізацію певних посад в рамках стратегії. При цьому, думаю, ще знадобляться додаткові кадри.

У вас була можливість порівнювати фінансову кризу в Україні та Росії. Чи однаковий її вплив на банківський сектор двох країн?

Якщо порівняти за цифрами, то різниця становить півтора-два рази. Тобто в півтора-два рази ситуація за всіма параметрами в Україні була гіршою, ніж у Росії: це стосується і девальвації, і відтоку депозитів, і якості кредитного портфеля.

Які ризики банківської системи найбільш значимі для України?

Основний макроекономічний ризик зберігається в стані світової економіки, не менш важливими чинниками є сировинна залежність української економіки та слабкість національної валюти. На рівні банківської системи країни ми все ще чекаємо повернення довіри до фінустанов до докризового рівня. У законодавчому плані хотілося б зближення національних стандартів фінансової звітності з міжнародними, а також лібералізації роботи банківських установ з високонадійними західними цінними паперами. Важливою темою для банків також залишається питання захисту прав кредиторів. Ні для кого не секрет, що сьогодні позичальник, на відміну від банківської установи, захищений більше. Занадто багато непотрібних формальностей, що не мають відношення до економічної ефективності. Часом ці формальності просто-таки панують над бізнесом. Крім того, вже можна було б говорити й про певну лібералізацію валютного кредитування.

Ви маєте на увазі фізичних осіб?

Так, а чому б і ні, якщо це робити обережно? Чим більше законодавчих обмежень, тим менш ліберальна країна, і тим повільніше буде розвиватися економіка. Просто учасники ринку повинні діяти грамотно: якщо щось дозволено, це не означає, що це треба обов'язково робити, а регулятор теж повинен виконувати свою роль і стежити за основними ризиками в системі. Але дійсно ризиками, а не формальними порушеннями. Адже часто виходить, що великі літаки пролітають повз, і цього ніхто не бачить, а маленькі мухи поруч всім заважають.

Коли плануєте виходити на міжнародні ринки капіталу?

Ми обов'язково повернемося на ринок позикового капіталу - швидше за все, восени наступного року, після завершення злиття двох банків. Однак частка позикових коштів не буде складати більш 25% у зобов'язаннях. Криза вже показала нам, наскільки важлива диверсифікована структура балансу з опорою на клієнтські кошти.

Сьогодні банки вже заявляють про відновлення іпотеки. Які плани ПУМБу?

Ми плануємо йти в іпотеку послідовно. Житло - це ж найважливіша потреба населення, і ми не можемо говорити, що попередній негативний досвід повинен поставити крапку на цьому продукті. Інша справа, що стрімголов ПУМБ туди точно не побіжить. Будуть і перший внесок, і плаваюча ставка, і жорсткіші умови. Але поки нам необхідно почекати зниження ставок, адже не можна говорити про дешеву іпотеку при ставках за депозитами на рівні 15-20%. Думаю, що більш конкретні іпотечні програми з'являться в нашому банку вже в наступному році.

На які фінансові показники ви плануєте вийти за підсумками року?

У цьому році ми вийдемо з балансом понад $ 2,2 млрд., капітал буде більше $ 420 млн., а прибуток - трохи більше $ 40 млн. (згідно МСФЗ).

Олена Мошенець