Чи був 2017 рік успішним для економіки України?

Економіка зросла на 2,5%. А обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну збільшився на $2,3 млрд. Більшість цих коштів було спрямовано у реальну економіку. Україна також отримала транш від МВФ, що свідчить про впевненість фонду у можливості України повернути ці гроші та є сигналом для інших кредиторів: з Україною можна мати справу.

А що відбувалося у банківській сфері?

Жорсткі заходи НБУ у 2014-2017 роках очистили банківську систему від “кишенькових” банків. Найбільші фінансові установи, завдяки ефективній бізнес-моделі та досвіду кризових ситуацій, витримали стрес-тести НБУ.

Одним з найбільш надійних банків є ПУМБ.

Його показники, зокрема ліквідності, що вдвічі більші за норматив НБУ, та капіталу, дозволяють вкладникам бути впевненими в тому, що ПУМБ надійно зберігає та примножує їх кошти. Завдяки надійній бізнес-моделі, ПУМБ подолав наслідки кризи. Банк активно інвестує в IT-рішення та провадить цифрову трансформацію бізнесу. Зокрема, це впливає на продукти та послуги для клієнтів. Нещодавно банк запустив чат-бота та одним з перших інтегрувався з Google Pay.

Що таке чат-боти?

Чат-бот — це програма-помічник, що розуміє людську мову та відповідає людині, в основному за допомогою тексту.

Як вони працюють?

Чат-боти обробляють замовлення, відповідають на поширені запитання, допомагають з покупками, аналізують інформацію та надають людині результати аналізу. Наприклад, Amazon збільшив загальний обсяг продажів на 35%, а Alibaba підвищив коефіцієнт конверсії на 20% завдяки чат-ботам. Нещодавно Google представив чат-бота зі штучним інтелектом Duplex — помічника, який розуміє контекст та нюанси розмови. Його задача — взяти на себе рутинні завдання на зразок бронювання столика у ресторані.

Які існують чат-боти в Україні?

«Держслужбовець Тарас» допомогає заповнити е-декларацію, чат-бот «Метінвесту» розповість про металургію, Patentbot допомагає подати заявку на реєстрацію торгової марки, Paypbbot — зробити грошовий переказ з картки на картку в Telegram, а за допомогою чат-бота ПУМБ можна оформити кредит чи депозит, поповнити мобільний, дізнатись курс валют.

І що, колись вони будуть усюди навколо нас?

Згідно з даними Gartner, 85% комунікації між бізнесом та клієнтами до 2020 року здійснюватимуться саме за допомогою ботів. При цьому об'єм ринку чат-ботів у 2025, за оцінками Grand View Research, сягне $1,25 млрд.

Навіщо взагалі видобувати ресурси на астероїдах?

За даними World Bureau of Metal Statistics, до 2030 року нам стане недостатньо покладів металів, що знаходяться на Землі. Коли це станеться, ми будемо видобувати їх у небі — на астероїдах, багатих на метали: платину, кобальт, золото, марганець, нікель, паладій, рутеній та багато інших.

Чи хтось вже видобуває копалини на астероїдах?

Поки що ні. Втім, з початку ХХІ ст. більше 80 компаній займаються освоєнням космосу, у тому числі планують видобувати копалини. Усього вони отримали $13,3 млрд інвестицій. Найбільшими гравцями виступають компанії Planetary Resources та Deep Space Industries.

США та Люксембург надали право приватним компаніям розробляти ресурси астероїдів.

Чи це економічно вигідно?

Вартість покладів одного астероїда довжиною в 500 метрів може варіюватися від $300 млрд до $5 трлн. У перспективі, ресурси астероїдів дозволять знизити витрати на освоєння космосу на 95%.

Для видобутку корисних копалин астероїд будуть відбуксовувати до Місяця, де копалини будуть видобувати та переробляти.

І коли ми отримаємо платину з космосу?

Planetary Resources прогнозує, що перший астероїд буде розроблений у найближчі 10 років. На 2020 рік заплановано запуск місії з вивчення потенціалу видобутку корисних копалин на астероїдах.

Як виглядає розумний будинок?

Розумний дім обладнаний різноманітними датчиками та приладами: камерами, датчиками руху, температури, розпізнавання голосу і так далі. Вони поєднані та взаємодіють між собою, роблячи наше життя простішим.

На що саме він здатен?

Наприклад, датчики розумного будинку здатні зреагувати на позаштатні ситуації та діяти відповідно: перекрити воду, якщо прорвало трубу, або викликати поліцію, якщо до оселі вдерся зловмисник.

Так само легко розумний дім може впоратись і зі звичайними побутовими завданнями: зачинити чи відчинити двері, замовити їжу, коли у холодильнику нічого не залишилось, або відправити робота-пилососа прибирати саме у той час, коли вдома нікого не буде.

І чи багато вже таких будинків?

У 2016 році, за оцінками Berg Insight, в США та ЄС налічувалося 30 мільйонів розумних будинків. 36% мілленіалів у світі, згідно з даними GfK, вже живуть у таких.

Коли я буду жити у такому?

Вже у 2022 році п'ята частина усіх будинків у світі будуть “розумними”.

Навіщо впроваджувати технології у виробництво їжі?

За прогнозами ООН, населення світу до 2050 року сягне 10 мільярдів, а рівень споживання зросте на 70% порівняно з нинішнім. Зростаючий попит на продукти харчування та сировину неможливо задовільнити без інновацій в індустрії виробництва їжі.

І про які саме інновації йде мова?

Перш за все, про роботів, що автоматизують працю. У сільському господарстві вони застосовуються для обробки землі, зрошення, автоматичної подачі кормів у корівниках та випасу худоби, а також для інших цілей.

Роботи ефективно борються з бур'янами: камери ідентифікують їх, а система механічно або лазером прополює. Вони здатні автоматично саджати рослини та доглядати за ними. Існують роботи для збору яблук, винограду, полуниці, чорниці, салату та перцю.

У чому перевага роботів перед людиною?

Вони виконують ту ж саму роботу, що й люди, але ефективніше. Їхнє утримання дешевше за утримання людини, вони здатні працювати без перерви, є більш точними, а результати їхньої роботи менше впливають на екологію (наприклад, роботи розпилюють хімікати лише там і у такій кількості, як потрібно).

А в Україні є сільськогосподарські роботи?

Так, наразі в Україні 70 стартапів розробляють інноваційні рішення для агросфери, у тому числі дронів. Дрони Kray Technologies, Deviro, Mega Drone, Aero Drone, Matrix UAV, ITEC, Ukr Spec Systems, Agrieye відомі й за межами України.

Як штучний інтелект працює у ритейлі?

Згідно з даними звіту KPMG, враження клієнтів від покупки є ключовим чинником лояльності до брендів. Тому компанії застосовують штучний інтелект, щоб краще розуміти поведінку та вподобання клієнтів, передбачати їхні потреби, прогнозувати обсяг продажів та тенденцій ринку для оптимізації поставок.

А що отримуємо ми?

Результат роботи штучного інтелекту — комфортний шопінг. Наприклад, фотографуєш взуття, яке тобі сподобалося. Система розпізнає модель, виробника, пропонує вигідні пропозиції та показує найближчі магазини, а у магазині порадить одяг, який пасує до цього взуття

Виглядає круто, а приклади є?

Десятки стартапів розробляють продукти, що використовують штучний інтелект. Наприклад, додаток Cortexica візуально розпізнає товари з точністю 95%, а алгоритм Vue.ai дозволяє ритейлерам персоналізувати сторінки згідно вподобань клієнта — це збільшує кількість переглядів товару на 44%, а кількість замовлень — на 10%.

Тобто з часом штучний інтелект буде усюди?

Так. За оцінками Gartner, 200 найбільших компаній вже у 2018 будуть використовувати штучний інтелект. А 80% топ-маркетологів у сфері ритейлу, за даними Demandbase, вірять, що штучний інтелект суттєво змінить індустрію до 2020 року.

Обрати надійний банк — складно?

Для мільйонів українців виявилося, що так. За 2013-2017 роки кількість банків в Україні зменшилася вдвічі. Половина банків виявилися “кишеньковими” — банк брав гроші у вкладників та кредитував підприємства власника. Ці кредити не поверталися, банк ліквідували, а вкладники втрачали кошти.

Як не потрапити в таку халепу?

Звертай увагу на рівень капіталізації та ліквідність банку, тобто на його готовність повернути вкладені гроші. Банк має зберігати певний відсоток грошей, щоб оперативно повернути вклади. Чим більший цей відсоток, тим надійніше банк.

Важливо, наскільки ефективно працює банк. Про це свідчить операційний прибуток — цей показник говорить про те, що банк вміє заробляти гроші навіть у складний час. А також про те, на чому саме заробляє банк.

Це складно! Як без цих показників людині обрати надійний банк?

Перевіряй рейтинг та вік банку. Чим довше банк на ринку, тим більша ймовірність, що він переживе кризу. Адже в нього вже накоплений багатий досвід подолання криз, зокрема 2004, 2008, 2014-2015 років.

Банк має бути відкритим — зокрема інформація щодо акціонерів та фінансова звітність мають бути у відкритому доступі. А послугами банку має бути зручно користуватися: інтернет- та мобільний банкінг, термінали самообслуговування, програми лояльності та інше.

Я дійсно можу обрати, яким стане мій майбутній малюк?

Теоретично — так. На думку біоетика з Дартмутського коледжу в Нью-Гемпширі Ранальда Гріна, редагування генів для покращення зовнішності немовлят, їхніх атлетичних та розумових здібностей, стане можливим через 40-50 років.

І як це працюватиме?

Зараз вчені можуть втручатись у гени лише для лікування спадкових захворювань. Щоб виправити неправильний ген, науковці використовують технологію під назвою CRISPR/Cas9. Вона дозволяє вирізати неправильну частинку гена, а на її місце вставити правильну, не порушуючи цілісності ДНК.

У 2017 американські та південнокорейські науковці вперше успішно видалили з ДНК людського ембріону ген, що відповідає за розвиток гіпертрофічної кардіоміопатії, і це не спричинило небажаних змін в інших генах.

Чому так само не можна “редагувати” немовлят?

Характеристики людини, наприклад, колір очей чи характер, є сумою багатьох змін у генах, тому їх непросто виявити та змінити без побічних ефектів. З тієї ж причини поки що можна лікувати лише “прості” генетичні хвороби, щодо яких відомо, які проблеми у генах їх викликають.

Ми готові до цього?

Суспільство ставиться до модифікації людини з обережністю. Згідно з дослідженням Pew Research, майже половина дорослих американців заохочують використання генетичних модифікацій, щоб зменшити ризики появи тяжких хвороб. Але 83% вважають генетичні модифікації, що зроблять дитину розумнішою, неприйнятними.

Чому зберігання електроенергії — проблема?

Зберігати електричну енергію у промислових масштабах складно та дорого. Зараз існує багато способів зберігати електроенергію, проте доступних для цього потужностей недостатньо для підтримки надійної роботи енергосистем.

Навіщо її взагалі зберігати?

Робота потужностей на відновлювальних джерелах енергії залежить від погоди. Тому для безперебійного постачання електроенергії споживачу необхідні енергосховища, що могли б зберігати електроенергію у промислових масштабах.

На що здатні наші сховища зараз?

Прогрес у цій сфері вже є. Tesla збудувала в Австралії батарею Powerpack потужністю 100 МВт — цього достатньо, щоб живити 30 тис. будинків протягом 1 години. Компанія RES проектує енергосховище потужністю 200 МВт.

Скільки ми зможемо зберігати у майбутньому?

У 2050-му загальна потужність зберігання електроенергії у світі сягне 3000 ГВт.